У “Цифровій фортеці” Ден Браун демонструє свій талант, проводячи читачів крізь переплетені світи криптографії та урядового нагляду. Він показує, що найбільшу небезпеку для людей у цій сфері становлять вони самі, а не ті, кого вважають ворогами.
У центрі сюжету — Сьюзен Флетчер, криптографка, що працює в Національному агентстві безпеки США. Одного ранку вона прокидається, думаючи, що це буде звичайний день у її надзвичайно захопливому, а насправді до біса нудному житті. Та реальність швидко змінюється: низка неймовірних подій розгортається навколо найпотужнішої та найнадійнішої кодорозшифровувальної машини NSA — TRANSLTR. Раптом її робота набуває небаченого значення, адже від її вміння пройти крізь кризу без втрат залежить не лише безпека країни, а й життя багатьох людей.
Цей роман порушує складні теми етики та вічне питання про баланс між безпекою й індивідуальною свободою та приватністю. Так, це трилер, але водночас він читається як потужний коментар до цих проблем на тлі великих геополітичних подій часу виходу книги.
Я прочитав цю книгу відразу після завершення “Коду да Вінчі”, першого Дена Брауна, який мені дуже сподобався. Відмінності очевидні, але обидві книги викликають те саме відчуття, яке не дає відірватися від читання. “Код да Вінчі” захоплює несподіваними деталями, що дозволяють поглянути на відомі факти під новим кутом. “Цифрова фортеця” ж кидає читача прямо в вир подій і забезпечує захопливу пригоду, навіть якщо ви нічого не знаєте про кодування чи технології. І це спрацьовує. Занурення у роман без підготовки — не вирок. Навпаки, це хороший спосіб повністю відчути, що відбувається.
Книга працює, мабуть, саме тому, що стиль настільки доступний, незважаючи на складну тематику. Ден Браун вміє створювати напруження і відчуття невідкладності, яке неможливо ігнорувати. Повороти сюжету вражають — і змістом, і тим, як вони розташовані по всьому тексту. Я не планував прочитати книгу так швидко, але приємно здивувався, що мене буквально тягнуло пройти її майже за один присід. Герої захопливі, хоча іноді мене «кидало» на банальні репліки, але це, мабуть, та «сирна» сторона стилю Дена Брауна.
Знову ж таки, я прочитав цю книгу лише тому, що це улюблений роман Дена Брауна людини, думку якої ціную. І, знову ж таки, книга не розчарувала. “Цифрова фортеця” — солідний твір для будь-кого, але особливо для тих, хто хоче пізнати Дена Брауна не лише через “Код да Вінчі”.
